На даний час в українському суспільстві точаться запеклі дискусійні бої між прихильниками вакцинації та, так званими, «антивакцинаторами».

Щодня ми гортаємо стрічку новин та бачимо про обмеження стосовно осіб, які відмовляються від вакцинації.

В обгрунтування своєї правоти «антивакцинатори» посилаються на право на недоторканість свого приватного життя та таємницю стану здоров’я. «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам» – зазначають вони.

Дане питання також стало предметом розгляду низки справ в Європейському суді з прав людини

На початку вересня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) отримав дві заяви проти Греції, що були подані 30 медичними працівниками, які скаржилися на положення статті 206 грецького закону №. 4820/2021, що передбачає обов’язкову вакцинацію медпрацівників проти Covid-19 Згідно зі Статтею 39 Регламенту Суду про тимчасові заходи, медики просили суд застосувати заходи негайного реагування та зупинити впровадження закону.

ЄСПЛ відхилив це прохання, аргументуючи задоволення подібних клопотань лише у тих випадках, якщо заявники можуть стикнутися із реальним ризиком нанесення шкоди.

У серпні 2021 року ЄСПЛ відхилив аналогічну заяву французьких пожежників щодо закону, який передбачає обов’язкову вакцинацію ряду професій з подальшим відстороненням від роботи у разі невиконання.

08.04.2021 р. Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) було ухвалено рішення у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» (заява № 47621/13) про незаконність обов’язкової вакцинації та застосування у випадку відмови від такої вакцинації певних санкцій — штрафу та недопуску невакцинованої дитини до садочка чи до школи.

Суд став на сторону Чехії, встановив відсутність порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи цю справу, суд зазначив, що обов’язковість щеплень є втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантовано ст. 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, проте таке втручання є цілком припустимим та обґрунтованим.

В п. 272 рішення, ЄСПЛ зазначає: «ціллю законодавства про обов’язковість вакцинації є захист від хвороб, які можуть становити серйозну загрозу для здоров’я населення. Це стосується як тих, хто отримує відповідні щеплення, так і тих, хто не може бути вакцинованим, і, таким чином, знаходиться в групі осіб високого ризику інфікування, покладаючись на досягнення високого рівня вакцинації в суспільстві в цілому для захисту від розглянутих заразних хвороб. Ця мета відповідає цілям захисту здоров’я і захисту прав інших осіб, визнаним статтею 8».

Таким чином ЄСПЛ встановив, що втручання у приватне життя у вигляді обов’язку зробити щеплення ґрунтується на законі, а тому у цьому немає порушень.

В українській судовій системі сформувалась наступна правова позиція, яка викладена в постанові Верховного суду від 10.03.2021 р. у справі № 331/5291/19: «Вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об’єктивні підстави — тобто було виправданим».